Посадка та догляд хвойних рослин

Посадка хвойних рослин

Хвойні рослини в зрілому віці більш «примхливі» під час пересадки, ніж листяні, але й у молодих саджанців відсоток приживання досить високий, якщо цією справою займається фахівець. При правильній посадці та відповідних умовах 5-6 літні саджанці добре приймуться, а в наступні два роки дадуть гарний приріст.

Хвойні рослини потрібно обов’язково пересаджувати з непорушеним грунтовим комом. Тому так важливим є правильний вибір термінів посадки. Звичайно, якщо Ви придбали рослину, вирощену в контейнері, період посадки може бути тривалим (навіть спекотним літом – за умови правильного поливу та притінення саджанця). Оптимальними термінами посадки можна вважати ранню весну (березень – квітень), осінь (кінець серпня – жовтень) та зимові місяці (у непромерзлу землю). Зима – найбільш сприятливий період для пересадки великомірів.

Для поодиноких посадок копають посадкову яму розміром у два-три рази більше, ніж коренева система рослини, для живоплоту — траншею. Оптимальний субстрат для посадки хвойних рослин складається із рослинної землі, торфу, піску (1:1:1). Якщо у вас немає спеціальної суміші для хвойних рослин, яку використовують фахівці, в яму слід додати хвою, що опала, зібрану в лісі, це додасть грунту необхідну кислотність.

Під час посадки хвойних дерев ком землі повинен бути цілим і вологим. Дуже важливо не заглибити кореневу шийку, що знаходиться на межі кореня та стовбура. Для цього рослина при посадці має бути розташована так, щоб рівень ґрунту навколо стовбура був не нижчим від такого в розпліднику. При посадці саджанця з контейнера також важливо не помилитися, оскільки коренева шийка може бути присипана пухким ґрунтом. Висаджені рослини при необхідності вирівнюють та підв’язують до опори.

Після посадки рослину обов’язково поливають (навіть при посадці у вологий ґрунт), оскільки полив забезпечує щільне прилягання ґрунту до коріння.

У перші роки життя рослини не слід допускати пересушування та перезволоження ґрунту. Пристовбурне коло хвойних дерев і чагарників корисно мульчувати (особливо відразу після посадки) опалою хвоєю, торф’яною крихтою. Це значно знижує втрату вологи з поверхні ґрунту. Крім того, більшість хвойних рослин потребує кислої реакції ґрунту, яка підтримується подібним мульчуванням. Дуже ефектно виглядає мульчування ґрунту інертним матеріалом, наприклад, декоративними різнокольоровими камінцями.

Догляд за рослинами у зимовий час

Більшість хвойних рослин не скидають хвою на зиму і можуть втрачати декоративність, оскільки під вагою снігу їх гілки часто ламаються. Щоб уникнути цього, восени багато колоноподібних і кулястих форм ялівців, туї і тиса необхідно підв’язувати, а взимку, після сильних снігопадів, струшувати з гілок сніг.

Нещодавно посаджені хвойні дерева та чагарники потрібно по можливості захистити від морозу та сонячних опіків. Особливу увагу слід привернути до підгорання на яскравому зимовому чи весняному сонці молодих рослин. Причина в тому, що коренева система рослин під снігом або в мерзлому ґрунті ще «не працює» – не доставляє необхідну їм вологу, а сонце та вітер нещадно висушують хвою. Надійний спосіб захисту хвойних від підгоряння – укрити їх у цей період агроволокном білого кольору, лапником або іншим покривним матеріалом.

У теплі та снігові зими, у хвойних рослин страждають від випрівання пагонів, що знаходяться під снігом, на пошкоджених ділянках розвиваються грибні хвороби. У такі зими необхідно звільняти гілки з-під мокрого снігу.

У перший рік після посадки хвойні дуже потребують своєчасного поливу під корінь і дощування крони. Причому в обох випадках краще дрібно-крапельне розпилення, а не полив струменем зі шланга.

Підживдення хвойні потребують менше, ніж листяні, оскільки більшість з них не скидають хвою на зиму, а також є карликові форми з уповільненим зростанням. У перший рік посадки важливо не перегодувати рослини добривами, краще стимулювати утворення кореневої системи, використовуючи препарати типу «Кореневін», або комплексних добрив для хвойних.

Живі огорожі, які висаджують восени, необхідно удобрювати лише навесні, після появи перших ознак зростання. При весняній посадці невелику порцію добрив можна вносити лише за два місяці. У перший рік рослини мають отримувати половину рекомендованої норми добрив. Кожної наступної весни вносять повну комбіновану норму. Якщо добриво тривалої дії, його вносять один раз на сезон – навесні. Поживні речовини, що знаходяться в ньому, використовуються рослинами поступово протягом усього періоду вегетації.

Особливості обрізки хвойних рослин

Хвойні рослини добре піддаються формуванню та стрижці. Приступаючи до обрізки необхідно озброїтися секатором, пилкою з вузьким лезом і секатором із цільними ручками, якому легко обріже товсті гілки. Оскільки обрізка – це «хірургічне втручання», працювати потрібно тільки чистим і гострим інструментом, інакше можна занести інфекцію в рану. Всі зрізи рекомендується обробляти садовим варом.

Характер обрізки хвойних рослин залежить від біологічних особливостей тієї чи іншої рослини. У наших кліматичних умовах багато хвойних, наприклад: тиси, ялини, ростуть повільно (особливо перші 7—10 років), туя західна та сосни — трохи швидше, ялівці (залежно від виду) повільно чи помірно.

Отже, дуже молоді рослини обрізати, а тим більше стригти, потрібно обережно, видаляючи лише незначну кількість гілок, насамперед сухі та слабкі. Легка стрижка корисна всім рослинам, при правильному догляді вони стають густішими та починають рясніше розгалужуватися. Якщо потрібно надати рослині певну форму, бажано користуватися трафаретом або каркасом.

Обрізку крони, що формується, бажано проводити щорічно. Оптимальні терміни обрізки – кінець лютого – березень (рання весна на початок руху соку). Стружку або незначну обрізку проводять і в період зростання пагонів – у травні – червні.

У перші роки посадки живоплоти з хвойних рослин не обрізають. Коли вони досягають бажаної висоти, їх стрижуть двічі на рік: перший раз – навесні (до появи молодих пагонів), другий – влітку. Правильно сформована жива огорожа має трохи звужуватися догори. Тоді її нижня частина буде краще освітлена і стане густішою.

Якщо у стрункої блакитної ялинки утворюється дві лідерні пагони (дві верхівки), обрізанням більш слабкого пагона можна повернути дереву первісну красу. Якщо, наприклад, вітер поламав її єдину верхівку, залишивши нижні гілки і частину стовбура, формуванням отримують непоганий екземпляр рослини, що стелиться.

Після будь-якої стрижки або обрізки рослини необхідно підгодувати та внести універсальне добриво з мікроелементами кеміру (20 грамів на 10 літрів води) або нітроамофоски (50-70 грамів на 1 м.кв.). Рясний полив (1-2 відра води на одну рослину) відновить порушений баланс. Обов’язково слід проводити розпушування ґрунту та видаляти бур’яни. Мульчування прстовбурного кола позитивно позначиться на стані рослин.